Аномально тепла осінь 2025 року створила унікальні умови для розвитку посівів озими 2025 в Україні, але водночас породила низку специфічних агрономічних ризиків. Замість традиційного уповільнення вегетації, рослини продовжували активно розвиватися, досягаючи стадій, нетипових для кінця року. Така ситуація вимагає від агровиробників ретельного моніторингу та корекції стратегій догляду. Потенційна врожайність озимих 2026 року безпосередньо залежатиме від того, наскільки ефективно будуть нівельовані ці ризики у зимово-весняний період.

Стан посівів: фенологічні зміни

Високі температури жовтня та листопада призвели до того, що значна частина посівів озимої пшениці, ячменю та ріпаку досягла стадій розвитку, що перевищують оптимальні для входу в зиму.

Замість необхідних 3–4 пагонів (фаза кущення), багато рослин мають 5–6, а подекуди й більше. Це не завжди є позитивним сигналом, оскільки такі рослини більш вразливі до заморозків.

• Типовий стан посівів після теплої осені:
  • переростання: значна частина посівів перебуває у стадії сильного кущення або навіть на початку фази виходу в трубку (небезпечно).
  • розвинена коренева система: глибока та потужна коренева система, що є позитивним фактором для майбутньої весняної вегетації.
  • неоднорідність: через пізні та ранні посіви на полях спостерігається значна різниця у розвитку рослин.
  • запас вологи: завдяки осіннім дощам ґрунт має достатні запаси продуктивної вологи, що мінімізує ризик “зимової посухи”.

Шкідники та хвороби

Тепла погода створила ідеальні умови для тривалої активності шкідників та розвитку інфекцій, які зазвичай пригнічуються низькими температурами. Це є одним із найбільших ризиків для майбутньої врожайності озимих.

Активна життєдіяльність шкідників (наприклад, злакових мух та попелиці) восени призводить до додаткового ослаблення рослин перед зимівлею.

• Основні загрози:
  • злакова муха та попелиця: тривала активність шкідників призводить до пошкодження центрального конуса наростання, що може критично знизити майбутнє кущення.
  • кореневі гнилі: висока вологість та позитивні температури сприяють поширенню фузаріозної та гельмінтоспоріозної кореневої гнилі.
  • бура іржа: ранній розвиток цієї грибкової хвороби може призвести до інфікування рослин вже на початку вегетації навесні.
• Агропоради щодо захисту:
  • огляд посівів: регулярний моніторинг полів на наявність шкідників та перших ознак хвороб.
  • фунгіцидна обробка: у разі затяжної теплої погоди та виявлення ознак хвороб, може бути доцільним осіння фунгіцидна обробка, що зазвичай не застосовується.

Вимерзання та випрівання

Переростання посівів, спричинене теплою осінню, підвищує їхню вразливість до різких перепадів температур. Це створює загрозу двох протилежних процесів: вимерзання (безсніжна зима) та випрівання (товстий сніговий покрив на невеликому морозі).

Рослини з великою надземною масою гірше загартовуються і мають підвищену потребу в цукрі для виживання в умовах морозу.

• Механізми пошкодження:
  • вимерзання: якщо рослина не встигла накопичити достатньо цукрів у вузлі кущіння, вона може загинути при різкому зниженні температури без снігового покриву.
  • випрівання: товстий сніговий покрив при температурі близько 0°C може призвести до виснаження рослин та розвитку снігової плісняви.
  • обрив коренів: при глибокому промерзанні ґрунту та його подальшому відтаванні, перерослі рослини можуть відірватися від ґрунту.
• Агропоради щодо зимівлі:
  • калійно-фосфорні добрива: осіннє внесення цих добрив сприяє накопиченню цукрів і підвищує морозостійкість.
  • використання ретардантів: на сильно перерослих посівах ріпаку може бути виправдане використання регуляторів росту для уповільнення вегетації.

Стратегія весняного догляду

Озимі культури, які успішно пережили теплу осінь та зиму, часто потребують особливого підходу до весняного підживлення. З огляду на інтенсивне кущення, головна мета агронома — не стимулювати додаткове, часто непродуктивне, кущення, а забезпечити розвиток вже наявних пагонів.

Правильна стратегія мінерального живлення та захисту навесні критично вплине на кінцеву врожайність озимих.

• Рекомендації щодо весняної вегетації:
  • раннє азотне підживлення (перше): проводити з обережністю, зменшивши норму, якщо посіви вже сильно розвинені, щоб не спровокувати надмірну густоту.
  • контроль густоти: провести аналіз густоти посівів та визначити кількість продуктивних стебел.
  • захист від хвороб: запланувати першу фунгіцидну обробку раніше звичайного терміну через можливе раннє відновлення вегетації.
  • мікроелементи: забезпечити достатнє живлення мікроелементами (особливо сіркою та магнієм) для формування якісного зерна.

Висновок

Тепла осінь 2025 року сформувала високорозвинені посіви, що створює як високий потенціал урожайності, так і підвищені ризики. Агровиробникам необхідно максимально посилити моніторинг на полях та оперативно реагувати на загрози від шкідників і хвороб, які активізувалися через високі температури. Успіх майбутнього врожаю залежатиме від точності рішень щодо фунгіцидного захисту та збалансованості першого весняного підживлення, що має бути спрямоване на збереження, а не на стимуляцію розвитку вже сформованих пагонів.