У серпні–вересні 2025 року український аграрний експорт знову продемонстрував залежність від морського коридору. Попри те, що дунайські порти відіграють важливу роль у логістиці, їхня частка у структурі відвантажень залишається обмеженою через фізичні та інфраструктурні фактори.
Структура експорту: серпень–вересень
- Частка морського коридору у відвантаженнях зерна перевищила 65%, забезпечивши стабільний потік на ключові ринки.
- Дунайські порти в цей період показали стагнацію на рівні 2,5–3 млн т/міс., що значно нижче потенційних можливостей.
- Основні обсяги припадають на кукурудзу та пшеницю, тоді як олійні культури вивозяться обмеженими партіями.
Чому частка Дунаю низька
- Інфраструктурні обмеження: вузькі проходи, обмежена глибина та пропускна здатність терміналів.
- Висока конкуренція: черги на завантаження і додаткові витрати на логістику.
- Сезонність: восени дунайські маршрути часто втрачають темп через погодні ризики й коливання рівня води.
Роль морського коридору у 2025
- Морський коридор залишається ключовим каналом для масових відвантажень на Близький Схід, Африку та Азію.
- Забезпечує нижчу собівартість транспортування у порівнянні з дунайським напрямком.
- Дозволяє масштабувати експорт під час пікових зборів урожаю.
Що означає для осіннього сезону
- Вузьке горло у вигляді дунайських портів обмежуватиме гнучкість експорту.
- Основні ставки трейдерів робляться на стабільність морського коридору, адже саме він визначатиме темп відвантажень у жовтні–грудні.
- У разі збоїв на морі логістичний тиск на Дунай може різко зрости, погіршуючи маржинальність поставок.