Європейський Союз офіційно відклав на один рік набуття чинності Регламенту про запобігання імпорту товарів, пов’язаних із вирубкою лісів (EUDR — EU Deforestation Regulation). Це рішення, ухвалене Єврокомісією у жовтні 2025 року, дало бізнесу додатковий час для адаптації, але водночас продемонструвало масштаб складнощів із впровадженням нового механізму due diligence.

Що таке EUDR і чому його відклали

Регламент EUDR передбачає, що з 2026 року (замість 2025-го) імпортери до ЄС зобов’язані доводити, що їхні товари не сприяли вирубці лісів після грудня 2020 року. Під дію документа підпадають сім основних товарів:

• деревина та вироби з неї;
• соя;
• какао;
• кава;
• пальмова олія;
• каучук;
• яловичина.

Відстрочка пояснюється технічними причинами: неповною готовністю системи геолокаційного моніторингу, відсутністю інтегрованої бази даних ланцюгів постачання та складністю сертифікації для малих виробників.

У Єврокомісії визнали, що бізнесу «потрібен перехідний період для впровадження прозорих і перевірених даних», особливо у країнах-партнерах поза ЄС.

Як це впливає на Україну

Україна входить до переліку постачальників кількох категорій EUDR — передусім деревини, сої та агропродуктів, які потенційно можуть потрапити під додаткові перевірки. Відстрочка дозволяє:

• виграти час для створення національної системи трасування походження деревини;
• розробити цифрові паспорти продукції, сумісні з платформами ЄС;
• адаптувати стандарти сертифікації FSC/PEFC до вимог EUDR;
• зменшити ризик затримок на митниці під час експорту.

Для агроекспортерів сої це означає, що жорсткий моніторинг земельного походження партій буде запроваджено не раніше 2026 року.

Як реагує бізнес і уряди

Європейські трейдери та переробники вітають рішення про відстрочку. За оцінками European Cocoa Association та COPA-COGECA, додатковий рік дозволить уникнути колапсу в ланцюгах постачання, адже близько 30% компаній у країнах-постачальниках ще не готові до повного due diligence.

Україна, зі свого боку, планує використати цей період для:

• оновлення системи лісового кадастру і створення публічного реєстру сертифікованих виробників;
• гармонізації із системами EU TRACES і GeoHub;
• проведення пілотних аудитів для деревообробних компаній і соєвих переробників.

Потенційні виклики

• Висока вартість комплаєнсу: оцінки свідчать, що підготовка однієї компанії до повного EUDR-відповідності може коштувати від €10 000 до €50 000 на рік.
• Ризик “подвійних стандартів”: країни, що вже інвестували в аудит, можуть вимагати преференцій, що створить конкуренцію між постачальниками.
• Посилення екологічного моніторингу: у 2026 році ЄС планує запровадити систему супутникового контролю, що фіксуватиме зміни лісового покриву у режимі near real-time.

Що робити українським експортерам

1. Оцінити власні ланцюги постачання та визначити потенційні ризики «дефораційності» (зокрема походження сировини).
2. Розпочати збір геолокаційних даних для ключових партій експорту.
3. Впровадити цифрові інструменти комплаєнсу — сервіси перевірки походження, QR-паспорти тощо.
4. Слідкувати за оновленнями ЄК — восени 2026 року очікується новий guidance document із уточненнями процедур для малих і середніх компаній.

Висновок

Відкладення EUDR дає українським експортерам рік для підготовки, але не скасовує вимог. Європейський ринок залишиться орієнтованим на прозорість і стале походження продукції. Для України це можливість не лише уникнути ризиків блокування, а й посилити репутацію надійного та відповідального постачальника у межах нового зеленого курсу ЄС.