До збирання попередника

 

До збирання попередника

Після збирання попередника

 

Після збирання попередника

Передпосівний період

 

Передпосівний період

Сівба

0

Сівба

Сходи - утворення кошика

10

Сходи - утворення кошика

Сходи - утворення кошика

14

Сходи - утворення кошика

Сходи - утворення кошика

30

Сходи - утворення кошика

Утворення кошика - повна стиглість

51

Утворення кошика - повна стиглість

Утворення кошика - повна стиглість

61

Утворення кошика - повна стиглість

Утворення кошика - повна стиглість

65

Утворення кошика - повна стиглість

Повна стиглість

79

Повна стиглість

Збирання

89

Збирання

агрономічні сервіси
агрономічні сервіси
агрономічні сервіси
Ацет-топ 90% к.е.

1,5-2,0 л/га +

агрономічні сервіси
Версар к.е.

1,0-1,2 л/га

агрономічні сервіси
Піктор, КС

0,5 л/га

FoliQ Аміновігор

1,0 л/га

Раундап Пауер РГ

1,5-2,5 кг/га АБО

Промет 50% к.с.

2,0 лга

Архітект, СЕ

1,0-2,0 л/га

Ентарго Дуо, КС

0,7-1,0 л/га

Піктор, КС

0,5 л/га

Ентарго Дуо, КС

0,7-1,0 л/га

Лайф Лайн 28% р.к.

1,5-2,0 л/га АБО

Раундап Пауер РГ

1,0-2,0 кг/га

FoliQ Мікро

1,5 л/га

Йелд ОН

1,5 л/га

Ентарго Дуо, КС

0,7-1,0 л/га

FoliQ Борон

1,0 л/га +

Десикаш 15% р.к.

2,0-3,0 л/га

Мідер Про 60% т.к.с.

6,0-9,0 л/т

LEANUM

1,0 л/га

агрономічні сервіси
FoliQ Борон

1,0 л/га +

агрономічні сервіси
агрономічні сервіси
ph-Control

0,06-0,1 л/га

VITAMIN O7

30 г/п.о

Тейзер

0,25 л/га

агрономічні сервіси
Non Stop

0,002 л/га

агрономічні сервіси
ph-Control

0,06-0,1 л/га

агрономічні сервіси
агрономічні сервіси

Гербіциди

Інсектициди

Протруйники

Антистресанти

Фунгіциди

Десиканти

Стимулятори

Добрива для листкового підживлення

Добриво про- пребіотик

Адьювант

Кондиціонер води

Антиспінювач

Технологія вирощування соняшнику

Сівозміна. Кращими попередниками для соняшнику є озимі та ярі зернові, кукурудза на силос і зерно. Не слід висівати соняшник після: сої, гороху, маку, ріпаку, гречки, льону, конопель, овочевих і баштанних, оскільки ці культур мають властивість накопичувати збудників хвороб білої і сірої гнилей, які уражують і соняшник.

Соняшник є чутливим до беззмінних посівів. Оптимально його потрібно розміщувати у сівозмінах з таким розрахунком, щоб він повертався на попереднє місце не раніше як через 7-8 років. Часте вирощування соняшника на одному полі призводить до ураження рослин грибковими хворобами (несправжньою борошнистою росою, білою, сірою та сухою гнилями, фомопсисом), а також вовчком.

Треба мати на увазі, що в короткоротаційних сівозмінах, які використовуються в господарствах, при поверненні соняшника на попереднє місце вирощування через 4-5 років, ураження рослин хворобами та шкідниками зростає, що часто призводить до зниження врожайності та погіршення якості насіння.

Обробіток ґрунту. В умовах Західного Лісостепу і Полісся кращими ґрунтами для вирощування соняшника є чорноземи опідзолені, сірі та темно-сірі опідзолені, дернові ґрунти з нейтральною або близькою до нейтральної реакцією (рН 5,8-7,0) ґрунтового розчину, суглинкового або супіщаного гранулометричного складу. Важкі безструктурні дерново-підзолисті, а також легкі опідзолені, кислі ґрунти для вирощування соняшника непридатні.

Обробіток ґрунту повинен забезпечити знищення вегетуючих бур’янів, особливо багаторічних коренепаросткових, максимальне накопичення та збереження осінньо-зимових опадів.

Після збирання попередньої культури проводять лущення стерні дисковими лущильниками у два сліди на глибину 8-10 см. Після кукурудзи на зерно та силос поле обробляють дисковими боронами в два сліди на глибину 10-12 см з метою ретельного подрібнення рослинних решток.

На полях, засмічених кореневищними та коренепаростковими бур’янами, проводять пошаровий обробіток: перший – дисковими знаряддями на глибину 8-10 см, другий –  лемішними  на глибину 12-14 см. На запирієних площах здійснюють подвійне дискування на глибину 10-12 см. В цьому випадку також є доцільним, після збирання попередників, застосування суміші гербіцидів на основі гліфосатів і 2,4-Д амінної солі. При значному поширенні на полях хвоща ефективним є застосування наступної бакової суміші: калійна сіль гліфосату + МЦПА + дикамба.

Зяблеву оранку плугами з передплужниками проводять на глибину 25-27 см через 15-20 днів після лущення або через 2 тижні після внесення гербіциду, це забезпечить знищення проростків бур’янів. В районах Лісостепу та Полісся з достатнім зволоженням перевагу слід надавати ранній зяблевій оранці, що дає змогу застосовувати в літньо-осінній період напівпаровий обробіток ґрунту для очищення поля від бур’янів. 

Як варіант основного обробітку ґрунту, особливо при наявності плужної підошви або шарів ущільнення, доцільно зяблеву оранку замінити глибоким рихленням на глибину 30-35 см. Такий обробіток на противагу традиційній оранці краще розпушує орний шар ґрунту, підвищує активність мікробіоти, а на поверхні залишається значна кількість післяжнивних решток, що запобігає перегріванню верхнього шару ґрунту і зменшує втрати вологи.

Для рівномірного загортання насіння в ґрунт та забезпечення дружніх сходів дуже велике значення має якісний і своєчасний ранньовесняний та передпосівний обробіток ґрунту. Ранньовесняний обробіток ґрунту розпочинають з настанням фізичної стиглості ґрунту. Для цього під кутом до оранки на легких ґрунтах проводять боронування і вирівнювання поля, на більш важких – культивацію з боронуванням та шлейфуванням. Передпосівний обробіток ґрунту проводять комбінованими агрегатами на глибину 4-6 см.

При підготовці ґрунту навесні добрі результати забезпечує використання саме комбінованих агрегатів, які за один прохід культивують, вирівнюють, боронують і ущільнюють ґрунт, створюючи тверде посівне ложе на глибині загортання насіння. Використання комбінованих агрегатів дає змогу скоротити строки виконання технологічних операцій і тим самим не допустити пересихання посівного шару, забезпечити висівання насіння в оптимальні строки та у вологий ґрунт.
Слід пам'ятати, що передпосівний обробіток ґрунту та сівба повинні складати єдиний технологічний процес, розрив між якими повинен бути мінімальним (не більше 1-1,5 годин). 

Підбір гібридів. Передпосівний обробіток насіння (протруєння, покриття полімерами, добривами і т.д.). Сівба. Однією з важливих умов одержання стабільних та високих врожаї соняшника є використання для сівби високоякісного насіння трьох-чотирьох, різних за стиглістю, районованих гібридів, із схожістю не нижче 95% та чистотою не менше 98%.

Правильний вибір гібридів соняшнику для кожного господарства є важливим кроком до успіху. Слід мати на увазі, що умови вирощування різні не лише в кожній агрокліматичній зоні, але й відрізняються вологозабезпечення і родючість ґрунту, фітосанітарний стан, рівень забур’янення на кожному конкретному полі у господарствах. Використовуючи сервіс RHIZA та технологічну підтримку менеджерів Agrii можна отримати рекомендації щодо підбору оптимальної лінійки гібридів для господарства, з врахуванням проблем та потенціалу кожного поля.

В цілому при виборі гібридів необхідно відштовхуватися від наступних критеріїв:
1.    Група стиглості гібридів. Для умов західного Лісостепу (Тернопільська, Львівська області) більш оптимальними є середньоранні та середньостиглі гібриди: ЛГ 5662, ЛГ 5478, ЛГ 50510, ЛГ 5492ХОКЛ, НК Конді, НК Бріо, Тутті. Для умов західного Полісся (Волинська, Рівненська області) та Передкарпаття (Івано-Франківська, частини Львівської та Чернівецької областей) кращими є раньонистиглі гібриди: НК Рокі, ЛГ 5377, ЛГ 50300, ЕС Регата.
2.    Вибір технології гербіцидного захисту.  Соняшник є чутливою до гербіцидного стресу культурою, тому класичні гібриди насамперед доцільно вирощувати на полях з низьким рівнем забур’яненості. При високій забур’яненості полів доцільно обирати гібриди під технології Sulfo і Clearfield. Це гібриди ЄС Бостон, Суміко, НК Неома, НК Фортімі, ЛГ 5543 КЛ, ЛГ 5633 КЛ. Однак, слід пам’ятати про обмеження у сівозміні щодо висівання наступних культур.

Посів соняшнику розпочинають, коли верхній шар ґрунту прогріється до 10-12°С. Кращі результати дає сівба, проведена через 8-15 днів після початку польових робіт навесні. Можливими календарними термінами сівби соняшнику є 5 квітня-15 травня.

Оптимальна густота рослин перед збиранням врожаю для гібридів: ранніх – 40-45 тис. рослин на гектар, середньоранніх – 45-50 тис. рослин на гектар, середньостиглих – 50-55 тис. рослин на гектар.
Сіють соняшник пунктирним способами з шириною міжрядь 70 см. При достатній забезпеченості посівного шару ґрунту вологою глибина загортання насіння повинна становити 4-6 см, у більш сухий ґрунт – 6-8 см, а на важких досить вологий ґрунтах – 4-5 см. У посушливих умовах одразу після сівби поле коткують кільчасто-шпоровими котками, що забезпечує появу дружніх сходів.

Технологія живлення. Соняшник менш вибагливий до забезпечення ґрунту поживними речовинами. При формуванні 1 ц врожаю він виносить з ґрунту: 4-5 кг азоту, 2-3 кг фосфору та 10-12 кг калію, 3 кг сірки, 1,5 кг магнію.

При визначенні доз внесення мінеральних добрив потрібно опиратися на матеріали агрохімічного обстеження ґрунтів. Необхідно враховувати родючість ґрунту, рівень забезпечення його поживними речовинами, насамперед азотом, фосфором та калієм, потребу рослин у кожному з цих елементів живлення.

Використання сервісу RHIZA дозволить спланувати оптимальну систему живлення рослин, враховуючи їх потребу в макро- і мікроелементах під час вегетації у найбільш критичні для рослин періоди росту та розвитку. Крім основних елементів живлення (азот, фосфор і калій) найбільшу потребу соняшник має в борі, магнії і сірці.

Система удобрення соняшника складається з основного внесення мінеральних добрив (під зяблеву оранку) та  рядкового (під час сівби).

Соняшник має найбільшу потребу насамперед у внесенні азотних та фосфорних мінеральних добрив. Середніми дозами мінеральних добрив під соняшник є N50-80Р50-60К60-90. Основну кількість добрив вносять під основний обробіток ґрунту восени.

Високий ефект дає рядкове припосівне внесення суперфосфату або нітроамофоски з розрахунку 10-15 кг/га діючої речовини. Цей захід може підвищити врожай насіння соняшника на 1,3-4,6 ц/га.

Позакореневе підживлення соняшнику мікроелементами доцільно проводити в декілька етапів:
1.  У фазі 6-10 листків рослини чутливі до нестачі фосфору, бору і магнію. На цьому етапі доцільно позакоренево застосувати Трейфос Mg, Мn + Фолік борон + Леанум.
2.  Друге листове підживлення доцільно провести у фазі формування кошиків, застосовуючи, Фолік борон + Йелд ОН.

Схема захисту. Використання погодного модуля RHIZA Digital. Догляд за посівами полягає у захисті посівів соняшника від бур’янів, хвороб та шкідників. Соняшник пошкоджують близько 60 видів шкідників і понад 40 видів збудників хвороб.

Соняшник дуже чутливий до забур’яненості, особливо у перші 20-30 днів вегетації. У системі гербіцидного захисту класичного соняшнику застосовують ґрунтові та післясходові препарати. З ґрунтових гербіцидів, для знищення однорічних дводольних бур’янів, доцільно до появи сходів застосовувати препарати та їх суміші на основі наступних діючих речовин: тербутилазін + S-металахлор, пропоніт + прометрин, пропоніт + аклоніфен, тербутилазин +  диметанамід-П, оксифлуорфен. 

Післясходовими гербіцидами знищують бур’яни, обприскуючи посіви класичного соняшнику у фазі 2-4 справжніх листків. Для знищення дводольних бур’янів застосовують післясходові препарати на основі наступних діючих речовин: аклоніфен, галауксифен-метил  (від фази 4 справжніх листків), аклоніфен + галаксифен-метил.

Для захисту соняшнику від злакових бур’янів застосовують; квизалофоп-П-тефурил, хізалофоп-П-етил, пропаквизафоп, флуазифоп–П–бутил.

У системах захисту гібридів соняшнику, стійких до сульфонілсечовин та імідазолінонів, застосовують після сходові гербіциди спеціального призначення: Відблок Плюс, Експрес, Експрес Голд, Євро-Лайтінг, Євро-Лайтінг Плюс, Каптора, Каптор Плюс, Пульсар.

До основних хвороб, які уражають рослини соняшнику протягом сезону належать; борошниста роса, несправжня борошниста роса, фомоз, фомопсис, альтарнаріоз, склеротиніоз, іржа, вертицильоз, вугільна гниль, суха гниль кошиків. Захист соняшнику від захворювань базується на дворазовому застосуванні фунгіцидів: на ранніх фазах розвитку соняшнику (8-10 листків) і у період повного цвітіння. 

У фазі 8-10 листків соняшнику доцільно застосовувати фунгіциди на основі наступних діючих речовин: карбендазин, пропіконазол + прохлораз. У період повного цвітіння: тебуконазол + азокситрубін, ципроконазол + азокситрубін, ципроконазол + пікоксістробін, тебуконазол + трифлоксістробін, боскалід + піраклостробін, боскалід + димоксистробін.

Для рістрегуляції посівів соняшнику від фази розвитку рослин ВВСН 16 (6-8 листків) до фази ВВСН 59 (утворення кошика) можна застосовувати фунгіцидний морфорегулятор Архітект.

Основними шкідниками соняшнику є дротяник (личинки жука ковалика), совка, попелиці, лучний метелик, соняшникова міль, довгоносики. Найкращий ефекти при боротьбі з шкідниками досягається при поєднанні препаратів з контактними і системними діючими речовинами або їх сумішей: бета-циперметрин+імідаклоприд, лямбда-цигалотрин+імідаклоприд, бета-цифлутрин+імідаклоприд, хлорантраніліпрол+лямбда-цигалотрин. Інсектицидний захист поєднують із внесенням фунгіцидів.

Для захисту сходів соняшнику від комплексу ґрунтових шкідників доцільно одночасно із сівбою проводити внесення гранульованого інсектициду Форс.

Рекомендації щодо часу збирання. Для тривалого зберігання насіння соняшнику його вологість повинна бути 6-8%. В той же час збирання соняшнику потрібно провести в стислі терміни – протягом 5-6 днів. При збиранні у фазу повної стиглості можливі значні втрати від осипання, при збиранні з вологістю насіння 20-22% зростають затрати на сушіння і доробку насіння. Оптимальним терміном початку збирання соняшнику є час коли 80-90% кошиків жовто-бурого кольору та сухі, а вологість насіння не перевищує 12-14%.
Для прискорення дозрівання соняшнику перед збиранням доцільно провести десикацію посівів. Для десикації використовують препарати диквату або гліфасатів. Десикацію проводять при середній вологості насіння 25-30% і середньодобовій температурі 13-14°С. Збирання соняшнику після обробки посівів гліфосатами починають через 7-10 днів, а дикватом – через 5-6 днів.