Поділитись:

Підживлення озимих культур азотом має дуже важливе значення для формування їх урожайності. Підживлення сприяє кращому кущенню зернових, інтенсивному відростанню культур, значному збільшенню кількості колосків, покращує озерненість колоса, особливо в умовах оптимального зволоження ґрунту і помірної температури повітря. Але для того, щоб підживлення було ефективним, воно має бути зроблене вчасно.

Який же час є оптимальним для першого підживлення пшениці азотом?

Ідеальні умови – це мерзлоталий ґрунт, коли вночі маємо заморозок, а вдень температура піднімається вище нуля і ґрунт розмерзається. Це дає змогу добривам розчинитися і проникнути у ґрунт, де вони будуть засвоєні культурою. Щодо внесення добрив при наявності снігового покриву, то це допускається лише при його висоті до 5 см і при умові, що ґрунт під снігом не замерзлий, що дасть добривам змогу проникнути у ґрунт. Якщо ж ґрунт буде замерзлим, це призведе до втрати добрив через стікання з талою водою у ярки та водойми, що матиме негативні економічні та екологічні наслідки.

Яку ж кількість азоту необхідно внести? Найкращим варіантом визначення норми внесення азоту буде її розрахунок на основі аналізу на вміст азоту в метровому шарі ґрунту перед відновленням вегетації озимих культур. Також, паралельно, рекомендується визначити запаси продуктивної вологи в метровому шарі ґрунту та провести коригування норми внесення азоту, враховуючи вміст вологи у ґрунті. Беручи до уваги прогнозовану урожайність культури, а також вміст азоту у ґрунті, та інші агрохімічні показники, ми можем розрахувати найбільш доцільну норму азоту на підживлення. Необхідно не забувати про таки важливий і першочерговий фактор, як потенціал (продуктивність) поля  - саме він є вирішальним при визначенні норми азотних добрив.

Винос елементів живлення на формування 1 т основної продукціїз відповідною кількістю побічної, кг

Культура N P2O5 K2O
Пшениця озима 27 10 10,4
Ріпак озимий 55 17 19

З таблиці видно, що для формування планового врожаю, культуру необхідно забезпечити певними кількостями елементів живлення. Для того, щоб розрахувати кількість азотних добрив на підживлення, ми маємо врахувати кількість азоту, яка вже є у ґрунті, кількість азоту, яка вивільниться в процесі мінералізації органічної речовини ґрунту та кількість азоту, яка була спожита культурою до моменту припинення процесу осінньої вегетації. Різниця між загальною потребою азоту та вище переліченими статтями його надходження повинна бути внесена за рахунок підживлень азотними добривами. При розрахунку норми внесення азотного добрива потрібно враховувати коефіцієнт використання азоту із обраного виду добрива та рівень рН ґрунту, оскільки при неоптимальному рН ґрунту коефіцієнт використання азоту із добрив суттєво знижується.  При цьому потрібно врахувати забезпеченість культури у фосфорі, калії та сірці, оскільки при внесенні високих норм азоту без достатнього забезпечення фосфором, калієм та сіркою культура не зможе повноцінно засвоїти внесений азот, і надлишок азоту призведе до підвищеного рівня ураження культур хворобами.

Які ж види добрив обрати? Перш за все потрібно оцінити стан культури. Якщо пшениця не розкущилася і є слабкою, то їй потрібно допомогти, давши нітратну форму азоту, яка буде доступна відразу. В такому випадку оптимальним рішенням буде аміачна селітра або КАС. Якщо, відповідно до результатів аналізу ґрунту, спостерігається дефіцит сірки, рекомендується також дати сульфат амонію при першому підживленні. Не рекомендується вносити карбамід у перше підживлення, оскільки, без заробки в ґрунт, відбуватимуться значні втрати азоту з даного добрива. Якщо все ж таки вирішили підживлювати карбамідом, то необхідно дотриматися наступних умов: вносити за температури повітря до 5 0С і, обов’язково, перед опадами, які розчинять карбамід і дозволять йому проникнути у ґрунт, мінімізуючи втрати. Але кращим варіантом використання карбаміду буде внесення його у друге підживлення пшениці прикоренево сівалкою, а також позакореневе підживлення у фазу прапорцевого листка-колосіння для покращення якості зерна.

При підживленні ріпаку озимого розрахована норма внесення азоту, зазвичай, ділиться на два підживлення, з урахуванням стану ріпаку після виходу з зими. Якщо посіви перезимували добре і ріпак знаходиться в гарному стані, то дозу першого підживлення потрібно зменшити, щоб не було надмірного живлення азотом, яке може призвести до збільшення площі листкової поверхні, а не до гілкування. Якщо посіви слабкі, дозу азотних добрив збільшують. Під час другого підживлення, яке проводять через 2–3 тижні після першого, зазвичай на початку росту стебла, але не пізніше, ніж на початку цвітіння, вносять решту азоту. Другу дозу визначають за різницею між розрахованою нормою азотних добрив і величиною першої дози. За умов недостатнього зволоження вся норма азоту може бути внесена за одне підживлення. За умов достатнього зволоження можливе і третє підживлення – від початку до середини цвітіння аміачною селітрою дозою 30–40 кг/га д. р. Азот цього підживлення сприяє росту стручків і збільшує масу насіння ріпаку. Одночасно з внесенням пестицидів ріпак можна обробляти кілька разів 8–12%-м розчином карбаміду до фази цвітіння.

Реальні кейси щодо прийняття рішення про підживлення озимих культур по мерзлоталому ґрунту в сезоні 2022 р.

Минулого тижня фахівці з розвитку агротехнологій RHIZA компанії «Агріі Україна» відвідали поля наших партнерів в Харківській обл. і оглянули посіви пшениці озимої, щоб надати рекомендації по живленню.

Ситуація в господарстві 1, Лозівський р-н. Оглянуті поля пшениці озимої знаходяться в фазі шильце –  3 листочки. Хоча сівба  і була проведена в оптимальні терміни, але тривалий період після посіву були відсутні опади, сходи отримали в 3-й декаді листопаду. 

Прийняте рішення. На даний час  є доцільність зробити регенеративне підживлення добривами, які містять нітратну форму азоту (аміачна селітра, вапняково-аміачна селітра, КАС). Це дасть можливість пшениці активізувати відростання надземних органів рослин та кореневої системи, при ранньому відновленні вегетації підвищити густоту стеблостою. 
Також господарству рекомендовано провести оцінку запасів продуктивної вологи в ґрунті, визначення запасу азоту і сірки в ґрунті та правильно спланувати потребу у  внесенні під заплановану урожайність. Визначення вмісту елементів живленні  в міндобриві дасть можливість бути впевненим, що на поля вноситься якісне добриво.

Ситуація в господарстві 2, Красноградський р-н. Пшениця знаходиться у фазі кущення, має 2-4 продуктивні пагони.

Прийняте рішення. Зважаючи на гарний розвиток рослин, фахівцями RHIZA надані рекомендації не проводити підживлення по мерзлоталому ґрунту, а перенести внесення азотних добрив на початок відновлення вегетації пшениці.

Отже, своєчасне і якісне підживлення озимих культур – це один з найважливіших етапів для досягнення високих врожаїв с/г культур. А правильно розраховані норми внесення азотних добрив з урахуванням вмісту інших елементів живлення та вологи у ґрунті дасть змогу отримати запланований урожай з досягненням максимального економічного ефекту від вирощування культури.