Поділитись:

У точному землеробстві все має бути точним: аналіз стану ґрунтів, живлення та захист рослин, збирання врожаю, рух техніки й надто сівба. Якщо аграрій був точним у кожній із цих ланок, він може розраховувати на успіх. Про вибір насіння кукурудзи, його шлях від складів компанії-постачальника до місця закладення у ґрунті розмовляємо з директором із розвитку бізнесу компанії Agrii Ukraine Олексієм Стеценком.

– Ринок пропонує масу гібридів кукурудзи вітчизняної та закордонної селекції. Як не помилитися під час вибору?
– Якщо це господарство середнього розміру, гібридів слід обрати не менше трьох. Один із них має бути лідером ринку тієї чи іншої ґрунтово-кліматичної зони, йому бажано відвести не менше 40% площ під цією культурою. Ще 30–40% – гібриду іншої селекції, можливо, не такому високоінтенсивному, але який дасть гарантований урожай стресового року, решту площі слід виділити новинці. Причому це може бути гібрид новий не для ринку, а для господарства. Він має почати змагання з гібридом-лідером, щоб через деякий час замінити той, бо якщо господарство не експериментуватиме на своїх землях, то не розвиватиметься.
– Гібриди вибрали. Як не наразитися на низькоякісне насіння?
– Є міф, згідно з яким насіння з річним терміном давнини втрачає свої посівні якості. Проте якщо воно зберігалося за нормальних умов (для кукурудзи це температура не вище +10–13°С, вологість повітря до 55%), то буде придатним і через 2–3 роки, не втративши своїх посівних якостей у тих межах, які є господарчо цінними. В умовах господарства можна зберігати насіння й за кімнатної» температури, але при відсутності комірних шкідників. Важливий ще такий нюанс: якщо насіння протруєне зареєстрованою нормою фунгіциду, це не впливає на його здатність до зберігання, а якщо ж, окрім цього, ще й оброблене додатковою нормою інсектициду, то такий посівматеріал може нормально зберігатися впродовж одного року, далі його посівні якості обов’язково слід перевіряти, тому що з другого року починається їх зниження, і насамперед енергії проростання. Це зовсім не означає, що насіння стає непридатним, але потрібно скорегувати норму висіву в бік збільшення на 10–15%.
Дистриб’ютор або насіннєва компанія має більше можливостей для забезпечення відповідних умов для зберігання насіння. Будь-якого разу слід вимагати й від першого, й від другого свіжий сертифікат із насіннєвої лабораторії (наприклад, лабораторії RHIZA Lab), в якому будуть зазначені останні параметри схожості насіння та його енергія проростання.
– Чи мають аграрії звертати увагу на те, як насіння відкаліброване?
– Це дуже важливий момент, який найбільше впливає на точність висіву. Йдеться про те, що сертифікована партія насіння завважки 25 т, котра запакована в певну кількість мішків, мусить мати стандартний гомогенний калібр, тобто розміри насінинок у мішку не мають коливатися у великому діапазоні, бо тоді складно налаштувати сівалку. Через погано відкаліброване насіння можуть виникати пропуски й двійники. Дрібні насінинки висіватимуться по дві в одному місці, що негативно впливатиме на врожайність. Дуже великі насінинки, якщо вони перемішані з дрібними, можуть відсікатися відбивачем висівного апарата, налаштованим на відсікання подвійних  насінин, а тому з’явиться пропуск, що так само може негативно вплинути на врожайність. Про те, як відкаліброване насіння, можна поцікавитися в насіннєвої компанії, а найпростіше висипати його на контрастну поверхню білого кольору, розділивши висипану масу на три групи. Якщо найдрібніші й найбільші насінинки сумарно становлять понад половину середньої за розміром групи, то калібрування не точне, в такому разі потрібно дуже ретельно налаштовувати сівалку.
На сьогодні через високу конкурентність насіннєвих компаній більшість із них намагається максимально наблизити калібрування до посівних стандартів. Можемо пишатися тим, що насіння, вироблене в Україні, буде здебільшого мати калібрування краще за імпортне.

– Яке значення мають для врожаю такі параметри як маса тисячі насінин і схожість?
– Під час проведення посівних дослідів можна знайти зв’язок між глибиною сівби, розміром і швидкістю проростання насіння. Якщо взяти екстремальні умови, то побачимо, що насіння максимального розміру може проростати з глибини 15 см, насіння мінімальних параметрів із такого рівня не зможе пробитися на поверхню. Проте розраховувати на таку глибину сівби також не варто. Бо рослина проростатиме на кілька днів довше й, з’явившись на поверхні, наразиться на жорстку конкуренцію з бур’янами. Тому не слід перевищувати рекомендовану глибину висіву, яка для кукурудзи становить 8–10 см. Якщо ґрунт легший, насіння можна заглибити, щоб воно гарантовано дісталося ґрунтової вологи; якщо він структурованіший за своїм фізичним складом, тоді можна сіяти й на глибину 6–8 см. Ні в українському, ні в стандартах якості насіння абсолютної більшості країн світу немає такого показника як маса тисячі насінин. Проте для українських аграріїв він поки що є одним з основних. Найприйнятнішою для наших умов є маса 200–250 г.
Дуже важливо перевіряти ступінь енергії проростання. В Україні сертифікується насіння кукурудзи, яке має схожість не нижче 92%, для олійних культур цей параметр становить близько 85 або 80%. Стандарт схожості кукурудзи для Європи – не нижче 90%. Наші аграрії, які донедавна мали стереотип, що українське насіння нижче за якістю, ніж європейське, можуть бути спокійні, бо вітчизняні стандарти вищі. Це означає, що насіння, яке пройшло сертифікацію в Україні, матиме вищу схожість, ніж імпортоване. Саме тому чимало закордонних партій гібридів і сортів не може до нас потрапити, бо не дотягує до стандарту 92%.
Якщо насіння кукурудзи зберігалося в господарстві й сертифікат, який є чинним рік (чотири місяці для зернових, соняшнику та сої), застарів, слід надіслати насіння до сертифікованої насіннєвої лабораторії, де з’ясують його придатність до використання. До речі, Agriі так само має таку лабораторію у Вінниці, яка обладнана за найвищими світовими стандартами в цій сфері, так що можна розраховувати на дуже точний результат. Проводиться доволі складна процедура розрахунку висівної норми. І якщо господарство збирається висіяти 75 тис./га схожих насінин, а в сертифікаті якості, який видала лабораторія після двох років зберігання, написано, що насіння має схожість 90%, потрібно 75 тис. запланованих насінин розділити на 0,9, в результаті ви дістанете норму висіву, в цьому прикладі – 82,5 тис. шт. Висіваємо цю кількість, розраховуючи на те, що зійде 75 тис. шт. і що паростки не з’їдять ґрунтові шкідники, але щоб запобігти цьому, насіння протруюється.
– Як із допомогою насіння можна управляти неоднорідностями поля?
– Якщо господарство може висіяти насіння з різною нормою в різних зонах із допомогою спеціально обладнаної техніки, то є сенс практикувати точне землеробство. Проте розробка карти диференційованого висіву потребує певних навичок і досвіду. Деякі насіннєві компанії з допомогою програмного забезпечення створили алгоритмізовану послідовність дій, коли розраховується норма висіву насіння того чи іншого сорту або гібрида відповідно до аналізу ґрунту, мікрорельєфу, історичними знімками NDVI, попередниками, а також залежно від карт урожайності певного поля. Програма генерує рекомендації, скрипт або карту диференційованої сівби, яка завантажується до комп’ютера сівалки з допомогою флешки чи бездротового способу передачі. В результаті агрегат під час сівби автоматично змінює норму висіву залежно від  координат на полі.
Проте для цього варто мати сучасну сівалку, здатну не лише контролювати висів, а й управляти ним. У продуктових лінійках кожного бренда є такі агрегати. Однак можна піти дешевшим шляхом, переобладнавши наявні сівалки сучасними системами для точного висіву.
– Що робити тим аграріям, які висівають насіння компанії, що не має сервісу щодо розрахунку норми висіву та не опікується консультаційним супроводом господарств?
– У такому разі найкраще звернутися до спеціалізованих компаній, які впроваджують технології точного землеробства. До таких, зокрема, належить й Agrii, яка має кілька сервісів, зокрема RHIZA Lab і RHIZA Script. Перший із них – це дві лабораторії: ґрунтова й агрохімічна, яка надає серед інших і сервіс визначення зон родючості на вашому полі та ступінь їх забезпеченості елементами живлення. Є також лабораторія, яка займається здоров’ям насінини, вона визначає посівні якості, придатність насіння чи посадкового матеріалу до використання, його засміченість шкідниками та хворобами, бо аграрій самостійно не може визначити, що ж паразитує на листочках його польових та овочевих культур чи дерев. У рамках сервісу RHIZA Script фахівці проаналізують ваше поле, використовуючи кілька шарів інформації – супутникові знімки NDVI, результати агрохімічного аналізу ґрунту, карти врожайності культур, які на ньому вирощувалися, рельєфу, середньостатистичні кліматичні дані, й, застосовуючи програмне забезпечення, видадуть рецепт або скрипт, який можна опісля завантажувати до посівного агрегату. Якщо твердити про конкретні цифри, то залежно від гетерогенності поля приріст урожайності від впровадження таких інструкцій може становити від 200 кг до 1,5 т/га.
Що більша відмінність між різними зонами, то більшим буде приріст урожайності, тому що ми діставатимемо врожай на посушливих ділянках, де раніше він був низьким через надлишкову норму висіву та живлення, і збирати вищий урожай на ділянках, які мають високий потенціал родючості, котрий не був реалізований через те, що норми висіву та внесення добрив по всьому полю були однакові. Ми розраховуємо змінні норми не лише для насіння, а й для живлення. Робимо це в постійному діалозі з місцевим агрономом, бо ніхто не знає особливостей поля краще за нього. Звісно, все це можна робити й самому, якщо ви володієте всіма інструментами, маєте добре підготовлену службу, яка цим опікуватиметься фахово, але пересічному господарству це
не до снаги. А складання карти сівби та внесення міндобрив на око не можна назвати точним землеробством.
– Чи виходить в аграрія, використовуючи систему точної сівби, зекономити на насінні?
– Економія є, але невелика. Вона становить 5–7%. Проте економічний ефект досягається складанням усіх чинників: економії насіння, добрив, засобів захисту, зменшення пошкоджень посівів завдяки точним системам навігації, підвищення врожайності. Можемо сміливо говорити про те, що за цін нинішнього сезону, змінні норми внесення та сівби дають змогу одержати з кожного гектара щонайменше додаткову тисячу гривень. Завдяки цьому інвестиції в точне землеробство дуже швидко окуповуються. Тому ця технологія в Україні має чудові перспективи.