Поділитись:

Кліматичні зміни в нашій країні відбуваються шаленими темпами. Посуха стала звичайним явищем. Такі умови призводять до обмеженого використання води, що суттєво впливає на планування, витрати  та напрям діяльності сільського господарства. В таких умовах контроль за збереженням і використанням ґрунтової вологи є надзвичайно актуальним.

Існує безліч методів та технічних засобів отримання інформації стосовно запасів ґрунтової вологи: дистанційні, аерокосмічні, за допомогою нейтронних вологомірів, агротестерів, датчиків вологості ґрунту. Найбільш поширеним і точним методом, який дасть точну  інформацію щодо запасів продуктивної вологи від поверхні до глибини 100 см, є термогравіметричний. Зразки ґрунту відбираються пошарово, для всієї глибини залягання кореневої системи.

Вода у ґрунті є одним з основних його компонентів і одночасно  головним фактором, який визначає продуктивність та рівень родючості, а її відсутність може призвести до критичних наслідків. Вона визначає перебіг біологічних і біохімічних процесів та інтенсивність перетворення мінеральних й органічних речовин, їхнє переміщення та формування генетичних горизонтів профілю ґрунту.

Ґрунтова волога – основний чинник зовнішнього середовища, від якого залежить ріст і розвиток рослин. Її запаси формуються внаслідок атмосферних опадів восени та впродовж зимових місяців, глибини промерзання ґрунту, висоти снігового покриву та інтенсивності танення його  навесні.

Вологість є ключовим фактором при програмуванні врожаю та розрахунку потенційної врожайності культур. Це та природна властивість, яку неможливо компенсувати агрохімією та агротехнологічними заходами  (за винятком поливу). Саме від рівня вологи залежить одержання високих і сталих врожаїв. Визначення запасів вологи на початку вегетації дасть можливість спланувати норми та строки внесення добрив і необхідні агротехнологічні заходи.

Не вся волога, яка міститься в ґрунті, доступна рослинам. В агрономії найбільш практичне значення мають запаси продуктивної вологи, тобто ті, які можуть бути засвоєні рослинами. Продуктивна волога зумовлює залежність ефективності добрив від зволоження. Визначення її об’єму на початку вегетації в поєднанні з агрофізичною неоднорідністю ґрунту дає змогу оцінити і спрогнозувати вологозабезпечення протягом вегетаційного періоду.

Практичного агрономічного значення запаси вологи набувають, коли поєднуються з іншими фізичними властивостями ґрунту (структурно-агрегатним та гранулометричним складом, щільністю та твердістю). Твердість ґрунту – це один з основних показників, який характеризує його фізичний стан, визначає середовище, в якому перебуває коренева система рослини, і, відповідно,  ефективність живлення.

Твердість ґрунту значною мірою визначає умови проростання насіння і розвиток молодих рослин на перших етапах розвитку. Використовуючи цей показник, можна встановити глибину, товщину, щільність плужної підошви, формування якої залежить від технології обробітку ґрунту. Збільшення твердості підвищує енергоємність обробітку ґрунту, знижує водопроникність, сповільнює розвиток коренів аж до повного припинення через неможливість проникнення через ущільнений шар (див. таблицю).

Твердість і вологість ґрунту – пов’язані між собою показники. Зі зменшенням вмісту вологи у ґрунті твердість значно зростає і негативно впливає на кореневу систему рослин. Тому перед установленням вологозабезпечення рекомендовано визначити твердість ґрунту. По-перше, це дасть можливість провести агрофізичне зонування досліджуваної ділянки, а по-друге, виявити переущільнення. 

Продуктивна волога – один із вирішальних факторів, що визначає рівень урожайності сільськогосподарських культур. Тому при обчисленні потенційної врожайності на її запаси зважають насамперед. Використання мінеральних добрив ніколи не забезпечить планової врожайності за незадовільного рівня  вологи. Таким прикладом є визначення запасів продуктивної вологи на період відновлення вегетації пшениці озимої. Планова врожайність за агрохімічною характеристикою становила 

Запаси продуктивної вологи в метровому шарі під пшеницею озимою (Харківська обл.)

Шар ґрунту

Відновлення вегетації

Забезпеченість вологою

Планова врожайність, т/га

Потенційна врожайність, т/га

0–20

22,1

задовільна

8

6,5

20–40

17,6

40–60

13,8

60–80

15,6

80–100

18,6

0–100

87,7

низька

8 т/га, але з урахуванням запасів продуктивної вологи потенційна врожайність не перевищувала 6,5 т/га. Економічно недоцільно вносити повні норми азотних добрив (N40) у фазу кущення. Це не матиме позитивного ефекту та економічної рентабельності. Рекомендованою нормою для підживлення є N25-30. Аналогічну корекцію норм удобрення варто провести й у фазу виходу у трубку. 

Такі приклади корегування мінерального удобрення можна навести й щодо вирощування соняшнику. З’ясування запасів продуктивної вологи  є найбільш актуальним при вирощуванні кукурудзи. Економія запланованих витрат сягає 15 – 20%.

Визначення запасів продуктивної вологи дасть можливість установити оптимальний час для посіву, прийняти правильні рішення щодо обробітку ґрунту, вчасно провести заходи щодо збереження вологості. При 5 мм продуктивних запасів вологи  в орному шарі ґрунту сходи зернових не з’являються зовсім, при 10–15 мм вони часто бувають зрідженими на 30–50%. Оптимальними є запаси 25–30мм. 

Оскільки волога є головним розчинником елементів живлення в ґрунті, то прогнозування строків мінерального удобрення, актуалізація норм добрив та прогноз щодо ґрунтових підживлень також залежать від вологості ґрунту. Ефективність мінерального удобрення на 90% залежить від запасів вологи. Відповідно, мінеральне живлення економічно доцільно  коригувати, виходячи із запасів вологи. При зволоженні ґрунту менш як на 10 і більш як на 90% азотне підживлення навіть шкідливе, адже призводить до зниження протеїну.

Лабораторія RHIZA Lab надає сервіс щодо оцінки продуктивної вологи.

Діагностика вологості складається з таких етапів:

  1. оцінка неоднорідності ґрунтового покриву залежно від твердості ґрунту;

  2. зонування поля на елементарні ділянки залежно від агрофізичних властивостей;

  3. відбір ґрунтових зразків з шару 0–20, 20–40, 40–60, 60–80, 80–100 см;

  4. лабораторна діагностика;

  5. розрахунок запасів продуктивної вологи в шарі 0–20 і 0–100 см;

  6. визначення потенційної врожайності залежно від продуктивної вологи.


Завідувач агрохімічної лабораторії

Предоляк Мирослава

+38 067 305 30 78

Myroslava.Predoliak@agrii.com.ua

Керівник відділу агросервісів

Танасевич Олександр

+38 067 402-85-10

Oleksandr.Tanasevych@agrіі.com.ua